11 грудня учні 9-В класу Рівненського ліцею № 22 завітали на зустріч з рівненськими ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. На зустрічі говорили про вибух 4-го енергоблоку на ЧАЕС у 1986 році: чому так сталося, чому влада Радянського Союзу приховувала цю трагедію? Згадували людей-героїв, які ціною свого життя гасили пожежу та за 208 днів збудували саркофаг для атомного реактора, говорили про природу: тваринний та рослинний світ Чорнобиля, про людей, які покинули свої домівки назавжди та людей, які залишилися далі жити.
Ліквідатори згадували як потрапили в зону відчуження та яку роботу виконували. Сосновий ліс, який ріс навколо станції, став «рудим лісом», отримавши сильне опромінення і було вирішено зрізати його і захоронити в траншеях. Цією роботою у 1987 році займалися рівненські ліквідатори, працюючи по 4 години, бо більше не можна було. Дуже високим був радіаційний фон. Гості демонстрували відео та фото своїх побратимів, з яких багато вже не має в живих.
До уваги присутніх була запропонована нова книга С. Плохія «Атоми і попіл», в якій автор розкриває невідомі факти про шість найбільших ядерних катастроф ХХ століття із сотні аварій, які відбулися протягом історії атомної галузі. І саме Чорнобиль і Фукусіму зараховують до найвищої категорії – сьомої.
Хвилиною мовчання присутні заходу вшанували пам’ять ліквідаторів, які ціною свого життя відвели біду від прийдешніх поколінь. Низько схиляємо голови перед ними.
[1]
[2]
[3]
[4]
[5]
[6]