Вічна пам’ять…

Андрій Адамович був чудовою людиною… Нам всім дуже пощастило, що ми знали Його особисто…
Як важко віднайти слова,
Та не тому, що слів бракує,
А через пам’ять, що жива,
Та біль, у серці що вирує,
Чому так сталось у житті?
Чому воно Його забрало?
Чому життя у небутті?
Таких людей на світі мало!

Він був нам вчителем і татом,
Опікуючись кожним з нас,
Хоч і прожив Він небагато,
Добро робив Він повсякчас,
В житті нам справді пощастило,
Бо ми знайомі особисто з ним.

«Андрій Адамович, ви були дійсно хорошою людиною. Ви завжди казали «я виховую дітей як батько» … Боже, як нам Вас не буде вистачати! Нам дійсно не буде вистачати саме вас, вашого терпіння до нас…»

Запис опубліковано в розділі Інформація для всіх. Bookmark the permalink.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *