Cторітелінг «Свято одкровення»

23 січня з нагоди 75-ої річниці від дня народження Грицька Чубая учні 8-Г класу (класний керівник Ярошик О.Ю.) взяли участь у сторітелінгу «Свято одкровення», який відбувся у бібліотеці-філії №10. Ліцеїсти ознайомилися з життєвим та творчим шляхом земляка, творчість якого була заборонена радянською владою.
Вірші Грицька Чубая чули, мабуть, усі – їх поклав на музику його син, Тарас Чубай, лідер гурту «Плач Єремії». Грицько Чубай був одним із лідерів українського літературно-мистецького андеграунду 1960-80-х років, а письменник Юрій Винничук називав його «гетьманом втраченого покоління».
Він міг бути нашим сучасником – 23 січня Грицькові Чубаю могло б виповнитися 75 років. Геній без освіти, харизматичний лідер антирадянського підпілля й ще одна доля, яку зламало КДБ.
Народився майбутній поет 23 січня 1949 року в селі Березини, що на Рівненщині. У дитинстві він перечитав усе, що було в бібліотеках Березинів і Козина, з 15-річного віку збирав власну бібліотеку і платівки з класичною музикою. У 17-річному віці його вже викликали на допити за антирадянські вірші та висловлювання. До Київського університету йому не дали вступити через виступ перед пам’ятником Тарасу Шевченку, де він проголосив промову до роковин перепоховання.
Грицько закінчив лише Козинську десятирічку, але попри це він знав сім мов, які вивчив самотужки. Мав феноменальну пам’ять, знав увесь Шевченків «Кобзар», усього Симоненка, Вінграновського.
Творчість Грицька Чубая була заборонена, але завдяки дядькові Іванові його поезії звучали на хвилях Радіо Свобода. Через це Чубая тягали на допити в КДБ і проводили обшуки вдома. Після трьох днів тримання в слідчому відділі Грицьку виповнилось лише 23 роки.
У хвилини розпачу, траплялося, Грицько нищив свої вірші, палив їх на вогнищі, бачив, що його творчість нікому не потрібна, казав, що все даремно.
Та, на жаль, все закінчилося 1982 року – виклик на сесію в Інститут Горького, де вчився Грицько вже на третьому курсі, поклали йому в труну.
Поховали поета на Сихівському кладовищі, пізніше перепоховали на Личакові, неподалік від могили Володимира Івасюка.

Запис опубліковано в розділі Інформація для всіх. Bookmark the permalink.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.